Заводський ліцей №2 Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області

Статут Заводського ліцею №2

Положення про видачу ліцензій

Додаток 3 до розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації 26.11.2018 № 1000

СПИСОК закладів освіти Лохвицького району щодо отримання ліцензії на право здійснювати діяльність у сферах загальної середньої (профільна середня освіта, базова середня освіта, початкова освіта) та дошкільної освіти

Свідоцтво про атестацію

МОВА НАВЧАННЯ - УКРАЇНСЬКА

Територія обслуговування, закріплена за закладом освіти

• Вулиці: Київська, Опанаса Сластіона, Брисівська, Українських добровольців, Івана Миколайчука, Івана Богуна, Південна, Панаса Мирного, Озерна, Польова, Привокзальна, Приладобудівників, Робітнича, Сульська, Лесі Українки, І Набережна, ІІ Набережна, Івана Сірка.
• Провулки: Київський, І провулок Опанаса Сластіона, ІІ провулок Опанаса Сластіона, І провулок Брисівський, ІІ провулок Брисівський, Південний, Польової, І провулок Набережної, Пристанційний, Приладобудівників, Лесі Українки
• Тупики: Київський, Робітничої, Сульської, Лесі Українки, Привокзальний, Південний

МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ та СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (Мінекономіки)

Наказ від 24.11.2020 №2425

Про затвердження професійного стандарту "Практичний психолог закладу освіти"

МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ та СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (Мінекономіки)

Наказ від 23.12. 2020 №2736

Про затвердження професійного стандарту за професіями "Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти", "Вчитель закладу загальної середньоої освіти", "Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)"

КОЛЕКТИВНИЙ ДОГОВІР МІЖ АДМІНІСТРАЦІЄЮ І ТРУДОВИМ КОЛЕКТИВОМ ЗАВОДСЬКОГО ЛІЦЕЮ №2 на 2023-2025 рр.

Освітня програма на 2023-2024 навчальний рік

Примітка. Освітня програма складена згідно вимог статті 11 Закону України "Про повну загальну середню освіту"

Стаття 11 Закону України Про повну загальну середню освіту. Освітня програма

1. Заклад освіти розробляє та використовує в освітній діяльності одну освітню програму на кожному рівні (циклі) повної загальної середньої освіти або наскрізну освітню програму, розроблену для декількох рівнів освіти. Освітні програми можуть бути розроблені на основі відповідної типової освітньої програми або освітніх програм, розроблених суб’єктами освітньої діяльності, науковими установами, фізичними чи юридичними особами і затверджених центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти відповідно до вимог цього Закону. Рішення про використання закладом освіти освітньої програми, розробленої на основі типової освітньої програми або іншої освітньої програми, приймається педагогічною радою закладу освіти. Освітня програма закладу освіти схвалюється педагогічною радою закладу освіти та затверджується його керівником.

2. Типова освітня програма має містити:

• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою;
• загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні (циклі) повної загальної середньої освіти (в годинах), його розподіл між освітніми галузями за роками навчання;
• перелік варіантів типових навчальних планів та модельних навчальних програм;
• рекомендовані форми організації освітнього процесу;
• опис інструментарію оцінювання.

3. Освітні програми, розроблені на основі типових освітніх програм, мають:

• відповідати структурі типової освітньої програми та визначеним нею вимогам до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою закладу освіти;
• визначати (в обсязі не меншому ніж встановлено відповідною типовою освітньою програмою) загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні (циклі) повної загальної середньої освіти (в годинах), його розподіл між освітніми галузями за роками навчання;
• містити навчальний план, що ґрунтується на одному з варіантів типових навчальних планів відповідної типової освітньої програми і може передбачати перерозподіл годин (у визначеному типовим навчальним планом обсязі) між обов’язковими для вивчення навчальними предметами (крім державної мови) певної освітньої галузі, які можуть вивчатися окремо та/або інтегровано з іншими навчальними предметами;
• містити перелік модельних навчальних програм, що використовуються закладом освіти в освітньому процесі, та/або навчальних програм, затверджених педагогічною радою, що мають містити опис результатів навчання учнів з навчальних предметів (інтегрованих курсів) в обсязі не меншому ніж встановлено відповідними модельними навчальними програмами;
• опис форм організації освітнього процесу та інструментарію оцінювання.

Освітня програма закладу освіти може містити інші складники, що враховують специфіку та особливості освітньої діяльності закладу освіти.

4. Освітня програма, розроблена не на основі типової освітньої програми, підлягає затвердженню центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Не підлягають затвердженню центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти:

• типові освітні програми;
• освітні програми закладів освіти, розроблені на основі типових освітніх програм;
• освітні програми, затверджені закладами освіти після проходження інституційного аудиту, що засвідчив високий рівень їхньої освітньої діяльності та внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

5. Не можуть бути затверджені та використовуватися освітні програми, що не передбачають досягнення учнями результатів навчання, визначених державними стандартами.

6. На основі визначеного в освітній програмі закладу освіти навчального плану педагогічна рада складає, а його керівник затверджує річний навчальний план (один або декілька), в якому конкретизується перелік навчальних предметів (інтегрованих курсів), обов’язкових для вивчення, вибіркових (за вибором учнів) освітніх компонентів, зокрема, навчальних предметів, курсів, інтегрованих курсів, та кількість навчальних годин на тиждень (та/або кількість годин на навчальний рік).

7. Державні та комунальні заклади освіти реалізують освітні програми за кошти державного, місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством, і не можуть реалізовувати чи забезпечувати (повністю або частково) свої освітні програми за кошти батьків та/або учнів.

Освітні програми приватних та корпоративних закладів освіти можуть містити (за рахунок власних надходжень) збільшену кількість навчальних предметів (інтегрованих курсів) та/або навчальних годин порівняно з відповідними типовими освітніми програмами, за умови дотримання вимог санітарного законодавства.

Навчальний план на 2023-2024 навчальний рік

План роботи Заводського ліцею №2 на 2023-2024 навчальний рік

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти

Положення про академічну доброчесність

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

Олена Бондарчук, завідувач кафедри психології управління Центрального інституту післядипломної освіти ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України

Особливості управління психологічною безпекою освітнього середовища в умовах війни

1. Нові акценти мети навчання під час війни:

• поєднання процесу опанування ключових компетентностей з психологічною підтримкою й належним спілкуванням;
• збереження психічного здоров’я здобувачів освіти й інших учасників освітнього процесу через повернення до рутини;
• створення атмосфери довіри й психологічної безпеки як основи успішного навчання в кризових умовах

2. Умови сприяння психологічній безпеці освітнього середовища під час війни

На рівні управління:

1. Першочергова увага до психічного і емоційного стану людини (свого і учасників освітнього процесу), постійні комунікації з метою виявлення відповідного зворотного зв’язку й пережитого досвіду.
2. Регулярна комунікація керівника з працівниками, залучення колективу до генерації загальних рішень, поточних і стратегічних планів, пріоритетів розвитку для закладу освіти зараз і після перемоги на основі підтвердження основних цілей і сенсів професійної діяльності.
3. Самовизначення у власні позиції та сприяння самовизначенні працівників і учнів в ситуації війни
4. Організація психологічного навчання з основ психосоціальної взаємопідтримки, розвитку позитивного й критичного мислення, комунікативної та конфліктологічної компетентності, особистісної готовності до діяльності в умовах війни всіх учасників освітнього процесу

3. Основні ознаки психологічно безпечного освітнього середовища:

• людиноцентризм, гуманістична спрямованість («людина — найвища цінність нашого закладу освіти»);
• взаємодія, вільна від проявів психологічного насилля (неприйняття і безпідставна критика, публічні образи й приниження гідності, звинувачення погрози та ін..);
• референтна значущість і причетність кожного до конструювання і підтримки психологічної комфортності освітнього середовища тощо.

Результат: психологічне благополуччя й особистісне зростання кожного суб’єкта освітнього процесу.

Матеріально-технічне забезпечення

1. Кількість навчальних кабінетів

• української мови і літератри - 1
• математики - 1
• історії - 1
• іноземної мови - 1
• кабінетів з лінгафонним обладнанням - 1
• фізики - 1
• хімії - 1
• географії - 1
• біології - 1
• основ інформатики та ІКТ - 1
• мультимедійних технологій - 2
• зарубіжної літератури - 1
• етики - 1
• економіки - 1
• мистецтва - 1
• поезії - 1
• народознавства - 1
• обслуговуючої праці - 1
• кулінарії - 1
• комбінованих майстерень - 1
• початкових класів - 1
• робочих кімнат початкових класів - 1
• фізкультурних залів - 2

2. Кількість комп'ютерів у школі - 32, із них:

• у кабінеті інформатики та ІКТ - 15
• у мультимедійному кабінеті - 10
• використовуються в управлінсько-господарській діяльності - 7 ( у тому числі для ведення бібліотечного фонду - 1)
• підключено до Інтернету - 29
• ноутбуків - 5

3. Бібліотечний фонд школи:

Всього книг, брошур, журналів – 8133 , у тому числі підручників – 4090 , із них:

• для 1-4 класів – 1045;
• для 5-9 класів – 2576 ;
• для 10-11 класів – 469

4. Їдальня з гарячим харчуванням - 1 (посадкових місць - 190)

Доступність закладу освіти для маломобільних груп

Для здобувачів освіти з обмеженими функціональними можливостями у ліцеї облаштовані пандус і туалет

АНТИБУЛІНГОВА ПОЛІТИКА

Основним завданням сучасного освітнього закладу, що підтверджується й поширюється Міністерством освіти і науки України та Міжнародною організацією ЮНІСЕФ, є створення нового освітнього простору, головними засадами якого є створення безпечного навчального середовища, а також забезпечення прав, свобод та інтересів дітей. Концепція «Нова українська школа» (НУШ) вимагає реформування існуючого алгоритму розвивальної, корекційної та профілактичної роботи, адже дуже часто в освітніх закладах постає проблема булінгу та порушення норм поведінки учнями, що не дозволяє в повному обсязі досягти поставлених демократичних орієнтирів. Важливою умовою ефективності роботи працівників психологічної служби є розставлення пріоритетів та цілей, викладених комітетом ООН:

• взаєморозуміння;
• взаємоповага;
• дружня атмосфера;
• пріоритет прав людини;
• толерантність;
• постійний розвиток;
• активна життєва позиція;
• здоровий спосіб життя;
• людяність;
• · порядність;
• · повага до приватного життя;
• · мир;
• · єдина країна.

БУЛІНГ

Булінг (знущання, цькування, залякування) – це зарозуміла, образлива поведінка, пов'язана з дисбалансом влади, авторитету або сили. Булінг проявляється в багатьох формах: є вербальна, фізична, соціальна форми булінгу, а також кіберзалякування.

Стаття 1. Вербальний булінг

Словесне знущання або залякування за допомогою образливих слів, яке включає в себе постійні образи, погрози й неповажні коментарі про кого-небудь (про зовнішній вигляд, релігію, етнічну приналежність, інвалідність, особливості стилю одягу і т. п.).

Стаття 2. Фізичний булінг

Фізичне залякування або булінг за допомогою агресивного фізичного залякування полягає в багаторазово повторюваних ударах, стусанах, підніжках, блокуванні, поштовхах і дотиках небажаним і неналежним чином.

Стаття 3. Соціальний булінг

Соціальне залякування або булінг із застосуванням тактики ізоляції припускає, що когось навмисно не допускають до участі в роботі групи, трапеза це за обіднім столом, гра, заняття спортом чи громадська діяльність.

Стаття 4. Кіберзалякування

Кіберзалякування (кібернасильство) або булінг у кіберпросторі полягає у звинуваченні когось з використанням образливих слів, брехні та неправдивих чуток за допомогою електронної пошти, текстових повідомлень і повідомлень у соціальних мережах. Сексистські, расистські та подібні їм повідомлення створюють ворожу атмосферу, навіть якщо не спрямовані безпосередньо на дитину.

Подання заяви про випадки булінгу (цькуванню)

1. Здобувачі освіти, працівники та педагогічні працівники, батьки та інші учасники освітнього процесу, яким стало відомо про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого стали, або підозрюють його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб зобов’язані повідомляти директору закладу.
2. Розгляд та неупереджене з’ясування обставин випадків булінгу (цькування) здійснюється відповідно до поданих заявниками заяв про випадки булінгу (цькування) (далі – Заява).
3. Заяви, що надійшли на електронну пошту закладуотримує секретар, яка зобов’язана терміново повідомити керівника закладу та відповідальну особу.
4. Прийом та реєстрацію поданих Заяв здійснює відповідальна особа, а в разі її відсутності – особисто директор закладу або його заступник.
5. Заяви реєструються в окремому журналі реєстрації заяв про випадки булінгу (цькування).
6. Форма та примірний зміст Заяви оприлюднюється на офіційному веб-сайті закладу.
7. Датою подання заяв є дата їх прийняття.
8. Розгляд Заяв здійснює директор закладу з дотриманням конфіденційності.

Терміни подання та розгляду Заяв

1. Заявники зобов’язані терміново повідомляти керівнику закладу про випадки булінгу (цькування), а також подати Заяву.
2. Рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб видається протягом 1 робочого дня з дати подання Заяви.
3. Розслідування випадків булінгу (цькування) уповноваженими особами здійснюється протягом 3 робочих днів з дати видання рішення про проведення розслідування.
4. За результатами розслідування протягом 1 робочих дня створюється Комісія та призначається її засідання на визначену дату але не пізніше чим через 3 робочих дні після створення Комісії.
5. Директор школи зобов’язаний повідомити уповноважені органи Національної поліції (ювенальна поліція) та службу у справах дітей про кваліфікований Комісією випадок булінгу (цькування) протягом одного дня.

Реагування на доведені випадки булінгу

1.На основі рішення комісії з розгляду випадків булінгу (цькування), яка кваліфікувала випадок як булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, директор закладу:

• повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;
• забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування) (далі – Заходи).

2. Заходи здійснюються заступником директора з виховної роботи у взаємодії з практичним психологом школи та затверджуються директором закладу.

3.З метою виконання Заходів можна запроваджувати консультаційні години у практичного психолога, створювати скриньки довіри, оприлюднювати телефони довіри.

Відповідальність осіб причетних до булінгу (цькування)

1.Відповідальність за булінг (цькування) встановлена статтею 173 п.4 Кодексу України про адміністративні правопорушення такого змісту:

«Стаття 173 п.4» . Булінг (цькування) учасника освітнього процесу.

Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, -тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин. Неповідомлення директором закладу уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку.

АЛГОРИТМ ЩОДО ПОПЕРЕДЖЕННЯ БУЛІНГУ

1. Ознайомлення учасників освітнього процесу з нормативно- правовою базою та регулюючими документами щодо превенції проблеми насилля в освітньому середовищі.
2. Проведення зустрічей, круглих столів, семінарів, тренінгів із залученням представників правоохоронних органів, служб соціального захисту, медичних установ та інших зацікавлених організацій.
3. Запровадження програми правових знань у формі гурткової, факультативної роботи.
4. Організація роботи гуртків, факультативів із психології.
5. Створення інформаційних куточків для учнів із переліком організацій, до яких можна звернутися у ситуації насилля та правопорушень.
6. Ознайомлення учителів і дітей з інформацією про прояви насильства та його наслідки.
7. Батьківські збори –це форма організації спільної діяльності батьків, учителів, практичного психолога та соціального педагога, яка передбачає їх спілкування з метою обговорення актуальних питань навчання і виховання, ухвалення рішень.
8. Консультації - форма роботи з батьками, яка передбачає надання фахівцями психологічної служби допомоги батькам із різних проблем родинного виховання.
9. Педагогічний консиліум - форма спілкування учнів, учителів, фахівців психологічної служби навчального закладу та батьків, метою якої є цілісне, різнобічне вивчення особистості учня, вироблення єдиної педагогічної позиції; визначення головних напрямів удосконалення виховного процесу зусиллями вчителів, батьків, самого учня; тренінги спілкування, методики оволодіння аутотренінгом.
10. Для успішного попередження та протидії насильству треба проводити заняття з навчання навичок ефективного спілкування та мирного розв’язання конфліктів.